У Національному університеті «Острозька академія» 10 квітня відбулося відкриття виставки картин відомого українського художника Василя Красьохи. Понад 20 своїх творінь за роки довгої співпраці він подарував Острозькій академії. Головний художник Острога, як його вже звикли називати жителі міста, цього разу привіз роботи, присвячені своїй батьківщині — Волинському Поліссю.

«Ще з 4 класу Василь Красьоха малював отчий дім, буденні волинські дороги, рідних йому людей. Батько на картинах Василя завжди далеко, бо рано пішов із життя, мати і бабуся — близько, бо були поруч. Нещодавно у мого чоловіка назріла думка показати людям Україну православну. Зараз він їздить країною і малює храми», — розповідає дружина художника Софія Красьоха.

«Існує теорія, що коли не знають, чи справжня картина, до неї дають доторкнутися незрячому, оскільки енергетика оригіналу відчувається відразу. У кожній картині пана Василя є частинка душі. Це відчутно навіть коли заплющуєш очі», — зауважила кандидат мистецтвознавчих наук, доцент Ярослава Бондарчук.

Співробітники Острозької академії презентували каталог «Василь Красьоха — художник правди». Студентка спеціальності «Культурологія» Леся Шикірява написала біографію художника. Олеся Гощук у статті «Сакральна буденність» окреслила філософські напрями творчості митця. Наталія Бендюк проаналізувала гру кольорів, світла і тіні на картинах художника. «Кольори передають настрій художника, — говорить студентка. — Ви коли-небудь бачили рожеве сонце? А воно рожеве. І воно ще більш справжнє, ніж якби було жовтим. А бачили ви колись фіолетову тінь? Вона фіолетова. Побачивши її раз на картинах, навіть подумати не можна, що колись вона була для вас сірою».