Роботи луцьких художниць Галини Черниш та Тетяни Мялковської вже відомі студентам та гостям університету. Цього разу до них долучилася ії подруга - Катерина Ганейчук. Художниці презентували свою творчість в різних техніках і стилях.  Так Галина Черниш представила ікони на склі та декоративні розписи. Завдяки пані Галині забута техніка зображення святих на склі поступово відроджується. Вона не лише зробила копії найдавніших та найвідоміших українських ікон на склі, але й систематично навчає цьому дітей у мистецькій недільній школі у Луцьку.
Спогади про дитинство надихнули художницю і на створення чудових теплих розписів, які теж представлені в галереї. Катерина Ганейчук в особливій манері та техніці виконала роботи, які є її уявленням про шлях та долю людини. «Чаші долі», які пані Катерина використала як основну тему своїх робіт, візуалізовані художницею за допомогою старовинних технік,  заставляють глядача глибше задуматись над символікою та семантикою цього виразу.
Пані Тетяна Мялковська презентувала цього разу креативну та незвичайну виставку «Фігури». Використавши як матеріал фактуру та форму старих дощок, художниця створила «пантеон», в якому образи святих, переосмислені нею, стають персонажами її власного сакрального світу. Вони поєднані з образами звичайних людей, ангелів охоронців, можливо, з рідними для самої мисткині людьми і заворожують колористикою, символікою та водночас простотою зображень.
Різні за формою та змістом роботи луцьких художниць сприймалися напрочуд гармонійно та легко.