Художник із яскравим мисленням Ігор Гавришкевич

Яскраві полотна, гармонійне поєднання непоєднуваних, здавалося б на перший погляд, кольорів, великі формати – ось що першим кидається в очі, коли заходиш в мистецьку галерею НаУ «ОА». З 12 листопада тут знаходиться виставка живопису львівського художника Ігоря Гавришкевича.

Якщо познайомитися із роботами ближче, то можна помітити, що він звертається до різної тематики для своїх творів. Зокрема, можемо побачити звичайний побут карпатських селян, службу Божу в гуцульському храмі, львівські панорами, міфологічно-історичну тематику або ж звичайний натюрморт.

Родзинкою живопису художника є життєрадісна жовто-червона (тепла) кольорова гама. Такі кольори присутні у роботах «Стара криниця», «Подорожні», «Воля», «Ностальгія», «Старе і нове» і в багатьох інших. Більше того, можна стверджувати, що це вже стало авторським почерком Ігоря Гавришкевича, за яким сьогодні впізнаються його роботи на арт-ринку.

Із впевненістю можемо говорити про Ігоря Гавришкевича як про продовжувача традицій львівської школи живопису. В його творах спостерігаються вплив таких метрів, як Олекса Новаківський, Роман Сельський. Помітно, що автор звертається напряму до творчості Поля Гогена, Вінсента Ван Гога, Клода Моне та інших відомих митців. Саме під їх впливом у живописі Гавришкевича з’явився метафізичний вимір повсякденності. Його полотна стали жити своїм життям, випромінюючи надзвичайні барви карпатського та львівського колориту. Інколи доводиться чути, що художник використовує занадто яскраві кольори, аж «ядовиті». Але завдяки своєму внутрішньому відчуттю і таланту йому вдається вдало та гармонійно їх поєднати, що під силу лише справжньому художнику.

     На фоні такого буяння кольорів і неймовірної динаміки, є картини з більш стриманими барвами, як, скажімо натюрморт із квітами або «Венеція». Ці твори фактично випадають із загальної експозиції, але саме цим так притягують до себе. Від споглядання роботи «Венеція» в нас виникає вже зовсім інший настрій. З’являється імпресіоністичне враження від легкості похлюпування хвиль під гондолами. 

Окремої уваги заслуговує нова робота, написана у 2014 році після кривавих подій на майдані під назвою «Сила духу». Вона теж виривається із традиційної концепції художника і не відзначається надмірно яскравими кольорами. Тут автор досить схематично зображує події, які відбуваються. Требміти, що зображені на передньому плані, можна розглядати як важливий носій українського культурного коду та заклик до боротьби. На задньому плані видніється стелла Незалежності. Досить таки в схематичному плані, але надзвичайно лаконічно художник передав у цій роботі емоції та смислові акценти, які були присутні на Майдані під час Революції гідності.

Твори живопису, які сьогодні знаходяться на виставці в підземній галереї НаУ «ОА» дають зрозуміти, що художник випадкового пейзажу чи натюрморту малювати не хоче і не буде. Це обов’язково має бути важливе місце. Митець працює не просто копіюючи дійсність, а інтерпретуючи її.

Роман Яців у вступній статті до альбому робіт художника описав його як наступника барокових традицій, які постають із його екзистенції. Вони ніби «…впинаються у «м’язи» його символьного мислення».

За витонченим образом художника Ігоря Гавришкевича ховається людина глибоко енергійна. Своєю творчістю автор має неймовірну здатність притягувати, не відпускати і переконувати.

Наталя Бендюк для сайту Музею історії Острозької академії