16x7x6 см, порцеляна
Дар Олександра Михалюка та Раїси Маєвської, 2012 р.
Образ малого пастушка, що грає на сопілці, без перебільшення найліричніший у колекції. Використання матеріалу білого кольору додає роботі легкості, тендітності. Композиція – цілісна і довершена. Не виключено, що у постаті дударика Капшученко передав свій спогад з дитинства.
Майстер любив зображувати життя селян: “Здається живу в місті, а серце моє в полі, у селі, там я бачу себе, хоча розумію, що це лишень душа бажає, радше леліє мрію, отож беру глину і ліплю своїх парубків, дівчат, дядьків, роблю це залюбки, легко, в якомусь святошно-співочому настрої” (із книги О. Федорука Пластика Петра Капшученка. Київ; Нью-Йорк: Вид-во М. П. Коць, 2004. С. 148).