Проект передбачає створення 3 віртуальних колекцій шляхом цифровізації 108 експонатів (скульптура та живопис) із трьох мистецьких зібрань Музею історії НаУОА, які будуть каталогізовані та розміщені у форматі онлайн галереї на сайті музею та супроводжуватимуться науковим описом. Цифровізація колекцій має на меті застосування провідних технологій диджіталізації музейних об’єктів для їх збереження в умовах воєнного стану, а також актуалізації та популяризації творчості відомих українських митців з України та діаспори як невід’ємної частини української культурної спадщини ХХ ст.
Для реалізації проекту командою музею було обрано три мистецькі колекції, які, з огляду на свою значимість, підлягають першочерговому збереженню. Це колекція скульптур відомої американської скульпторки українського походження Міртали Пилипенко (16 робіт), українського митця Петра Капшученка (15 робіт) та 77 живописних полотен видатного вченого, мистецтвознавця Володимира Овсійчука.
Поява цінних мистецьких колекцій в університеті нерозривно пов’язана із процесом відродження Острозької академії як знак підтримки та довіри від меценатів, сподвижників відновлення закладу, як символ того, що відроджений університет має ширшу місію, ніж лише вузькопрофільне навчання, але й виховання молоді на кращих зразках української культурної спадщини, прищеплення їм розуміння вагомості та цінності української культури, формування всебічно розвиненої особистості та її ціннісних орієнтирів. За час активної роботи мистецької галереї НаУОА художній фонд музею поповнився творами сучасних українських митців і на сьогодні налічує понад 600 одиниць зберігання. Особливе значення для університету мають мистецькі колекції музею, що репрезентують творчість українських митців з-за кордону – роботи Міртали Пилипенко та Петра Капшученка.
Міртала – відома українська мисткиня, дочка Сергія Володимировича Пилипенка (1891–1934), репресованого українського письменника, журналіста, громадського діяча, та Тетяни Михайлівни Кардиналовської (1899–1993) – педагога, перекладача, громадської і культурно-освітньої діячки. Народившись 1929 року в Україні (Харків), з 1947 року живе і працює у США. Художню освіту отримала в школі мистецтв при Бостонському університеті, вдосконалювала свій професіоналізм під керівництвом видатного скульптора Осипа Цадкіна в школі мистецтв Ля Гранд Шомієр (Париж, Франція), знову навчалася в Америці у Тафтському університеті і отримала звання бакалавра мистецтв.
Деякий час працювала викладачем на курсах скульптури, а згодом повністю присвятила себе творчості. Твори Міртали експонуються на багатьох персональних і групових виставках у США, Канаді, Франції, її бронзові скульптури прикрашають більше 200 приватних колекцій, а також експонуються в різних музеях. Роботи Міртали зберігаються в декількох колекціях в Україні – зокрема у Національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український Дім» (м. Київ) та трьох університетах. Окрім Острозької академії, їх можна побачити в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» та Харківській державній академії міського господарства ім. А. Бекетова. Поява такої цінної колекції в Острозькій академії пов’язана насамперед з тим, що Міртала, як і багато діячів українського походження, вирішила підтримати Острозьку академію, долучитися до процесу її відродження та подарувала університету 16 своїх скульптурних робіт, виконаних у бронзі.
Іншою цінною колекцією музею є збірка скульптур Петра Капшученка. Талановитий український митець в 40-х роках вимушений був покинути Україну, а відвідати на рідну землю зміг лише через 50 років. Більшу частину свого життя скульптор провів у Аргентині та США (Філадельфія). Завдяки унікальному таланту та вражаючій працелюбності він здобув високе визнання серед колег, мистецтвознавців, критиків та шанувальників мистецтва. За своє нелегке, але сповнене творчої праці життя, він створив понад сім тисяч скульптур.
Творчість Петра Капшученка розпорошена по усьому світу. Окрім колекцій у різних музеях, велика частина його робіт зберігається у приватній власності його друзів і їх родин. Колекція П. Капшученка в Музеї НаУОА сформувалася поступово, завдяки добрим друзям університету. Перші роботи майстра були передані громадською діячкою Брониславою Скорупською, що проживає у Нью-Джерсі. Оскільки пані Бронислава неодноразово підтримувала Острозьку академію і тісно співпрацює з Інститутом досліджень української діаспори, вона вирішила, що роботи майстра мають бути передані в Україну і обрала Музей НаУОА.
Власне після передачі нею двох скульптур Петра Капшученка «Кармелюк» та «Благословення» виникла ідея створити окрему колекцію творів видатного майстра в університеті. Проект підтримала родина Михалюків, які є добрими друзями Острозької академії. Олександр Михалюк – голова Фонду ім. Учнів колишньої Рівненської гімназії у Філадельфії – неодноразово надавав іменні стипендії студентам університету. Книги з його власної колекції становлять невід’ємну частину бібліотечного фонду академії. Пан Олександр володіє декількома скульптурами Петра Капшученка, оскільки був добрим другом майстра, допомагав створювати фотоальбоми його робіт. Разом із Брониславою Скорупською, яка висловила бажання передати університету ще одну роботу, пан Олександр та його дружина пані Раїса передали дев’ять робіт П. Капшученка до колекції НаУОА. Знайомство українців в Україні з творчістю митців діаспори – це важливий процес, який дає змогу наблизити розуміння багатогранності явища закордонного українства, осмислити ту роль, яку відіграють українці діаспори в процесі розбудови та збереження української держави. Опинившись за межами рідної землі інтелектуали, громадські діячі, митці, інтегруючись у нове суспільство нових країн, не лише зберігали свою ідентичність, а й пропагували Україну у світі.
Окрім робіт Міртали та П. Капшученка невдовзі можна буде побачити в оцифрованому форматі й мистецький доробок Володимира Овсійчука, який широко відомий громадськості як вчений мистецтвознавець, теоретик мистецтва. Бібліографія його праць налічує понад 135 мистецтвознавчих публікацій (15 з яких – монографії) про європейський та український живопис, графіку, іконопис, архітектуру. Велика кількість спогадів його колег та учнів присвячена Овсійчуку-вчителю, науковцю. Про його творчість як художника відомо надзвичайно мало.
Натомість в НаУОА зберігається чи не найбільша колекція його живописних творів (77 картин), які автор заповів на постійне зберігання Острозькій академії. Оцифрована колекція робіт В. Овсійчука дасть можливість широкій аудиторії чи не вперше відкрити для себе його як живописця, майстра кольору.
Донедавна усі колекції були представлені в постійно діючих експозиціях. З початком повономасштабних воєнних дій в Україні, Музей історії НаУОА як і інші музейні установи країни постав перед викликом збереження та захисту цінних колекцій. Працівниками музею було демонтовано найцінніші зібрання із експозиційних зал і розпочато процес їх цифровізації. Важливо, що проекти з діджіталізації експонатів реалізовуються завдяки грантовій підтримці. Відтак на сьогоднішній день триває процес оцифрування колекції стародруків і рідкісних книг, що став можливий завдяки фінансовій підтримці Стабілізаційного фонду культури та освіти 2022 Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut, а за підтримки Українського культурного фонду у 2023 році відбувається оцифрування мистецьких зібрань університету.
Зважаючи на специфіку та складність діджіталізації творів мистецтва, до процесу оцифрування колекцій НаУОА долучено команду фахівців із ГО Town Image Studio, які мають відповідний досвід та обладнання та виконують роботу на високому рівні. Команда Town Image Studio не вперше працює в партнерстві з музеєм НаУОА, результатом чого є налагоджена система співпраці, взаєморозуміння та спільних цінностей у досягненні цілей проекту.
Поширення інформації, популяризація та презентація колекцій – одне з головних завдань музею. Оцифрування, в свою чергу, дає можливість покращити доступ до музейного зібрання задля суспільної користі. Оцифровані колекції будуть розміщені у відкритому доступі на сайті Музею НаУОА, таким чином можливість побачити ці мистецькі твори набуває глобальних масштабів, а кількість людей, які потенційно зможуть оглянути ці експонати збільшується в рази. Для максимально зручного користування ресурсом, працівники музею готують розширені описи та коментарі до кожного експонату, публікації про авторів та короткі відеолекції про кожну із оцифрованих колекцій. Це не лише спосіб розширити можливість популяризувати колекцію, а й налагодити зв’язки із дослідниками української мистецької спадщини, її актуалізація в українських наукових колах, підвищення інтересу та обізнаності суспільства у сфері культурної спадщини в Україні та за її межами.
За перебігом та результатами проекту можна стежити на сторінках музею в соцмережах, на нашому сайті та в засобах масової інформації.