Музей історії Національного університету «Острозька академія» презентує новий культурно-освітній простір, створений на основі цінної книжкової колекції академіка Миколи Жулинського. Проект «Простір СЛОВА» отримав фінансову підтримку від Українського культурного фонду та Благодійного фонду «МХП-громаді» в рамках програми «Культура у фокусі громад». Команда музею пропонує інноваційний підхід до роботи із музейною колекцією Миколи Григоровича Жулинського.
Микола Григорович Жулинський — директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, доктор філологічних наук, професор, голова Наглядової ради НаУОА, академік Острозького Академічного Братства та почесний доктор академії (Doctor Honoris Causa). Він стояв біля витоків відродження університету та доклав значних зусиль для підписання Указу Президента України про відновлення діяльності Острозької академії у 1994 році, був головою державних комісій з відродження академії, досі є головою наглядової ради НаУОА. Вагомою є також його підтримка у розбудові бібліотеки університету та його музейної колекції. За 30 років співпраці з НаУОА Микола Жулинський передав до його бібліотеки близько 10 000 книг, а до Музею академії – понад 600 рідкісних видань ХІХ поч. ХХ ст.
Вагомою складовою цієї колекції є прижиттєві видання письменників українського літературного авангарду 1920-х років, знищених сталінськими репресіями у 1930-их рр.. Збірка містить твори Миколи Хвильового, Майка Йогансена, Валер’яна Поліщука, Михайля Семенка, Василя Еллана-Блакитного, Миколи Куліша та інших блискучих українських літераторів, що увійшли в історію як представники«Розстріляного відродження”.
Ідея проекту — створення облаштованого простору у холі нового корпусу НаУОА, який в інтер’єрі поєднує виставку (інформаційні планшети та міні-вітрини з оригіналами книг), а також функціональні меблі (модульні дивани, книжкові полиці) та техніку (телевізор).
Виставка «Двадцять із двадцятих» презентуватиме оригінали 20 ключових книг виданих у 1920-х роках із колекції М.Г. Жулинського, які презентують творчість М. Хвильового, М. Йогансена, В. Поліщука, М. Семенка, В. Еллана-Блакитного, Г. Орлівни, М. Куліша та інших видатних літераторів мешканців харківського будинку «Слово», знищених радянською владою в концтаборах, розстріляних у Сандармоху. Власне до історії цього будинку та літературної тематики експозиції апелює назва Простору.
На інформаційних планшетах буде розміщена детальна інформація про цих авторів та їх творчість, а також QR-код, за яким можна буде перейти на платформу з оцифрованими версіями книг (20 видань) і читати їх онлайн. Таким чином колекція «виходить за межі музею» і стає частиною відкритого простору, його ціннісною складовою. Усі книги відібрані для виставки — це цінні артефакти. Саме тому вони зберігаються у музеї, а не бібліотеці. Власне тому, окремою складовою проєкту є те, що всі книги, представлені на виставці, оцифровані. Відвідувач, перебуваючи на виставці зможе побачити книги уже як експонати, натомість прочитати їх можна, скориставшись кюар кодом і перейшовши на ресурс pro libris, на якому розміщені цифрові версії книг. Досвід музею з оцифрування колекцій показав, що це дієвий спосіб не лише зберегти цінні колекції, але популіризувати їх. З початком повномасштабного вторгнення Музей історії «Острозької академії» реалізував кілька проєктів з цифровізації найцінніших зібрань. Оцифровані версії книжкових видань, які зберігає музей, розміщені на спеціально створеній платформі (https://prolibris.oa.edu.ua/).
Вибір холу Нового корпусу не випадковий: він розташований біля найбільшої потокової аудиторії, де часто виступають гості університету, запрошені лектори, тут постійно перебувають студенти; його архітектурна форма дозволяє розробити комфортне та функціональне планування під простір/експозицію (білі стіни, багато світла, розділення колонами); до холу легко дістатися в тому числі людям з інвалідністю (ліфт, пандуси, направляюче тактильне покриття).
Окремою складовою проекту буде відкриття зони буккросингу — вільного обміну книгами. Це, на думку команди музею, популяризуватиме культуру читання серед університетської спільноти та гостей НаУОА.
«Простір СЛОВА» — це приклад того, як музейна колекція стає частиною повсякденного життя університету і виходить за межі класичної експозиції, актуалізуючи українську культурну спадщину.