до 80-річчя з дня народження
Освітянин, науковець, організатор відродження Острозької академії, Герой України
Дитинство та юність
Ігор Демидович Пасічник народився 19 жовтня 1946 року в селі Глинки на Рівненщині, у непростий повоєнний час, коли люди оговтувалися від наслідків Другої світової війни.
«…Це було дитинство жахливе, тому що це було дитинство, яке пам’ятає зародження українського рабства – колгоспів…от іншого терміну я не можу знайти окім як рабство…людей просто виганяли на поле, над ними знущались буквальному розумінні слова, а ті діти, що залишались вдома – на них лишалось все, що треба було щось зробити: пополоти, десь піти набирати хмизу в лісі для того, щоб було чим топити і важко зараз комусь повірити, особливо моїм дітям чи внукам, що інколи кусок хліба це було найбільше щастя…» (Ігор Пасічник)
Рано втративши батька, він зростав у багатодітній родині. Матері було нелегко самотужки давати раду щоденним труднощам і дбати про дітей. На певний час старша сестра забрала Ігоря до своєї родини, яка мешкала в Краснодарському краї. Після повернення він продовжив навчання у 7-ій школі міста Рівного. У 1971 році закінчив Рівненський державний педагогічний інститут, здобувши вищу освіту.
Шлях у професію
Пропрацювавши певний період часу в школі, Ігор Пасічник почав працювати в рівненському інституті інженерів водного господарства. Тут пройшов шлях від лаборанта до старшого наукового співробітника й завідувача лабораторії аеродинаміки.
Пізніше Ігор Демидович повернувся до педагогічної діяльності, розпочавши роботу в Рівненському педагогічному інституті. Почавши працювати асистентом, згодом обійняв посаду декана факультету та став професором кафедри психології.
Наукова праця стала важливою частиною його життя. У 1981 році Ігор Пасічник захистив кандидатську дисертацію, а в 1993-му — докторську на тему «Психологія операційних структур мислительної діяльності» з вікової психології. Здобувши ступінь доктора психологічних наук і звання професора, він продовжив наукову діяльність. Його здобутки отримали визнання в науковому середовищі: Ігор Демидович став академіком Міжнародної слов’янської академії наук, Української академії економічної кібернетики та Академії наук вищої школи України.
Родинне коло
Особливе місце в житті Ігоря Демидовича посідає родина. Його дружина, Ядвіга Августівна, — близька людина, надійна опора й джерело натхнення.
«Ядвіга Августівна викладала в університеті, де я вчився, читала матаналіз. Вона була зовсім молоденькою аспіранткою, я — студентом. Так ми і познайомилися. Потім дружили два роки, зустрічалися, а згодом одружилися.
Усе, чого досягає людина, вона робить в ім’я чогось — за великим рахунком можемо говорити, що в ім’я Батьківщини, але кожен насамперед думає про близьких. Я прагнув робити щось заради дітей і дружини, а дружина — це моя підтримка, натхненниця». (Ігор Пасічник)
Разом вони виховали доньок Ольгу та Наталю, які присвятили себе музиці й здобули міжнародне визнання.
Ольга Пасічник — відома оперна співачка, сопрано, солістка Варшавської камерної опери. Її голос звучав на славетних оперних сценах і в концертних залах світу, а виконання провідних партій у класичних операх принесло їй визнання слухачів і музичних критиків.
Наталя Пасічник — піаністка, яка виступає на міжнародних сценах, співпрацює з оркестрами й музикантами різних країн. Вона також активно популяризує українську культуру за кордоном: заснувала Український інститут у Швеції та стала однією з тих, хто відкриває українську музику європейській аудиторії.
«Я горджуся своїми дітьми, їхніми успіхами й тим, що навіть за кордоном вони залишаються українками». (Ігор Пасічник)
Відродження Академії: справа життя
Ім’я Ігоря Демидовича Пасічника нерозривно пов’язане з відродженням і становленням Національного університету «Острозька академія». У 1994 році він очолив відновлений заклад, який розпочинав діяльність у напівзруйнованих приміщеннях, практично без матеріально-технічної бази, сформованого викладацького колективу та студентів.
Упродовж трьох десятиліть під його керівництвом Острозька академія пройшла шлях від невеликого відродженого навчального закладу до національного університету, визнаного в Україні та за її межами.
У 1994–2024 роках Ігор Пасічник обіймав посаду ректора Національного університету «Острозька академія», а з 2024 року став Президентом університету.
За тридцятьма роками становлення, розвитку й утвердження Острозької академії стоять авторитет, стратегічне бачення та невтомна наполегливість ректора. Для нього Академія стала значно більшим, ніж місцем праці чи сферою професійної реалізації. Вона перетворилася на невід’ємну частину його життя, справу, якій він присвятив свої знання, енергію та талант організатора.
Під його керівництвом сформовано потужну матеріально-технічну базу університету, створено високопрофесійний викладацький колектив, розбудовано наукову інфраструктуру, запроваджено сучасні освітні програми та розширено міжнародну співпрацю. Крок за кроком Острозька академія утвердилася як інноваційний освітній, науковий і культурний центр, що органічно поєднує традиції української освіти з сучасними європейськими підходами.
Об’єднані ідеєю Академії
Важливим напрямом управлінської діяльності Ігоря Демидовича Пасічника стало залучення фінансових ресурсів для розвитку університету та реалізації масштабних інфраструктурних проєктів. Упродовж багатьох років він докладав значних зусиль для пошуку меценатів і партнерів, здатних підтримати відродження та розбудову Острозької академії. Вагому роль у цьому відіграла українська діаспора, передусім громади США та Канади. Особисті зустрічі Ігоря Пасічника з представниками діаспори, його вміння розповісти про місію відродженої Академії, переконати в її значенні для майбутнього України та згуртувати однодумців стали важливим чинником формування потужної підтримки університету за океаном.
Не менш важливим напрямом його діяльності стала інтеграція університету до міжнародного академічного простору. НаУОА долучилася до європейських і міжнародних університетських об’єднань та партнерських мереж, розширюючи можливості для академічних обмінів, наукової співпраці й упровадження сучасних освітніх практик.
Сьогодні НаУОА є членом Європейської Асоціації Університетів, членом Консорціуму українських університетів та Варшавського Університету, членом Східноєвропейської мережі університетів, Міжнародного консорціуму університетів. Упродовж останніх шести років університет став платформою для проведення Міжнародних дипломатичних форумів спільно з ГДІП України.
На службі суспільству й Україні
«Ігор Демидович Пасічник – це людина-легенда, якій повинна аплодувати вся Україна за відродження Острозької академії, основне завдання якої – творити й формувати національну еліту» (Микола Жулинський)
Для Ігоря Пасічника відродження Острозької академії було не лише справою розвитку освіти, а й можливістю виховати нове покоління української інтелігенції — свідомої, вірної національним цінностям і відповідальної за майбутнє своєї країни. Важливе місце в його діяльності посідало формування національної ідентичності молоді, плекання патріотизму та утвердження тих моральних орієнтирів, на яких будується зріле громадянське суспільство.
За його ініціативи в університеті реалізовано масштабні культурно-освітні заходи, зокрема 456-годинний безперервний марафон читання «Кобзаря» до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка та наймасовішу лекцію з археології. Ці події відзначені в Книзі рекордів Гіннеса.
Значне місце в діяльності Ігоря Пасічника посідає громадська робота. Він був депутатом Рівненської обласної ради VI скликання, членом Конституційної Асамблеї, головою ради ректорів і директорів закладів вищої освіти Рівненської області, членом Президії Спілки ректорів закладів вищої освіти України.
Від початку повномасштабного російського вторгнення за його ініціативи організовано волонтерський центр НаУОА, який надає допомогу Збройним силам України, внутрішньо переміщеним особам і жителям деокупованих територій. Університет передавав військовим транспорт, безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби, обладнання та інші необхідні ресурси. Працівники й студенти долучаються до благодійних зборів, плетіння маскувальних сіток і гуманітарних місій, підтримують військові госпіталі та постраждалі громади.
Наукова діяльність і наукова школа
Наукові інтереси Ігоря Демидовича Пасічника зосереджені передусім у галузі психології, зокрема вікової та метакогнітивної психології. Його дослідження присвячені закономірностям психологічного розвитку людини, особливостям пізнавальної діяльності та механізмам мислення й навчання.
Захистивши кандидатську дисертацію у 1981 році та докторську дисертацію у 1993 році, Ігор Пасічник сформував власний науковий напрям і створив в Острозькій академії психологічну школу. Одним із важливих напрямів її досліджень стала метакогнітивна психологія, що вивчає усвідомлення людиною власних пізнавальних процесів та управління ними.
Важливою складовою його діяльності є підготовка наукових кадрів. Під його науковим керівництвом захищено сім докторських і 28 кандидатських дисертацій. Він брав участь у роботі спеціалізованих учених рад, очолював експертну раду з психологічних наук Міністерства освіти і науки України, працював у редакційних колегіях наукових журналів та енциклопедичних видань.
Поєднуючи наукову діяльність із викладанням і керівництвом університетом, Ігор Пасічник сприяв розвитку психологічної науки, становленню нових поколінь дослідників і зміцненню наукового потенціалу Острозької академії.
Наукова та освітня діяльність Ігоря Демидовича Пасічника є невіддільною від його головного життєвого проєкту — відродження Острозької академії як осередку української освіти, науки й культури, що продовжує традиції одного з найвизначніших інтелектуальних центрів ранньомодерної України.
Відзнаки та визнання
Його внесок у розвиток освіти й науки, зміцнення міжнародних культурних зв’язків та підтримку українського війська відзначено численними нагородами. Серед них — ордени князя Ярослава Мудрого V та IV ступенів, звання заслуженого діяча польської культури (2013), грамота з відзнакою Служби безпеки України (2019), Почесний знак ГДІП (2020) та нагрудний знак «Почесна відзнака ГДІП» (2023).
Багаторічна діяльність Ігоря Демидовича Пасічника як освітянина, науковця та керівника Острозької академії відзначена високими державними нагородами й численними почесними відзнаками. У 2009 році йому присвоєно звання Героя України з врученням ордена Держави.
Окреме місце серед відзнак посідають нагороди, що засвідчують підтримку українських захисників. У 2022 році Ігор Пасічник отримав Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних сил України «За сприяння війську», а в 2024 році — медаль ОК «Захід» та ювілейну медаль Воєнно-дипломатичної академії імені Євгенія Березняка. Його волонтерська діяльність упродовж 2014–2024 років відзначена понад 50 особистими подяками й грамотами від командування військових частин та окремих підрозділів, а також більш ніж 30 подячними прапорами від українських військових та представників Іноземного легіону.
Ці нагороди — свідчення професійного й суспільного визнання, відображення різних напрямів діяльності Ігоря Демидовича Пасічника: від відродження національної освітньої традиції та розбудови університету до підтримки українського війська й утвердження авторитету України.
«… нам завжди допомагала віра в те, що, відроджуючи Острозьку академію, ми працюємо для України, для її віри в саму себе. І з молоді, яка до нас приходить, ми виховуємо людей, які б теж вірили в Україну». (Ігор Пасічник).