450 років тому в Острозі розпочалася історія, яка назавжди змінила інтелектуальне та духовне обличчя Східної Європи. Заснування Острозької слов’яно-греко-латинської академії стало початком розвитку вищої освіти на українських землях, перетворивши Острог на славетні «Волинські Афіни». Діяльність академії та друкарні дали імпульс до відродження і оновлення усього православ’я на руських землях.
Для Музею історії Острозької академії ця дата — це ще одна нагода запросити відвідувачів у подорож Острогом та академією та розповісти про становлення першого в Україні вищого навчального закладу. Історії академії XVI століття присвячена окрема експозиція університетського музею. Саме з неї розпочинається екскурсійний маршрут музейним комплексом НаУОА, відкриваючи перед відвідувачами світ інтелектуального, культурного й духовного життя Острога доби князів Острозьких. Запрошуємо ближче познайомитися з експозицією та її історіями.
В експозиції відвідувачів зустрічають портрети фундаторів Острозької академії — князя Василя-Костянтина Острозького та його племінниці, княжни Гальшки Острозької.
Засновник академії, Василь-Костянтин Острозький, належав до одного з найбагатших та найвпливовіших родів Литовської держави, а згодом і Речі Посполитої. І хоч на сьогодні походження роду є дискусійним питанням, відомо, що самі Острозькі усвідомлювали себе нащадками київських князів, правителів Київської держави, а відтак продовжувачами їхніх політичних, релігійних та культурних традицій. Саме за його ініціативи в Острозі постала друкарня та перша вища школа на українських землях — Острозька академія. Портрет князя, представлений в експозиції, є копією оригінального портрету князя (18 ст.), що зберігається у колекції Острозького замку.
Вагому фінансову допомогу академії надала племінниця князя – княжна Гальшка Острозька. Доля жінки була складною та насиченою драматичними подіями. Успадкувавши величезні статки дому Острозьких, вона стала найбагатшою жінкою Великого князівства Литовського та Польського королівства. Однак, це якраз і стало причиною всіх її життєвих негараздів: боротьба впливових опікунів Гальшки за можливість користуватися спадком, подвійна гра, інтриги та обман, три шлюби без власної згоди та домашній арешт на 14 років у вежі в замку в Шамотулах. І попри це, цій жінці судилося залишитися не лише в легендах та літературних творах. Вона заповіла значні кошти у розмірі 6 тисяч кіп лічби литовської на розбудову шпиталю, монастиря святого Спаса та академії і стала меценаткою української вищої освіти 16 ст. На жаль, жодне зображення княжни не дійшло до наших днів. Тож у музейній експозиції її образ представлено через художню інтерпретацію сучасного київського митця Юрія Нікітіна, який відтворив Гальшку Острозьку у стилістиці парадного портрету 16 ст.
Спеціально для музею НаУОА Юрій Нікітін також створив два панно, на яких зобразив діячів Острозької академії – викладачів і відомих учнів.
Серед діячів академії бачимо друкаря Івана Федоровича, що розвинув в Острозі українське книговидання на високому рівні, Дем’яна Наливайка, релігійного та культурного діяча, який писав свої твори розмовною українською мовою, а в центрі композиції – першого ректора академії Герасима Смотрицького.Поруч із ним зображені запрошені князем до Острога іноземні вчені – Никифор Кантакузин, що викладав грецьку мову, а також виконував важливу місію – представляв Константинопольський патріархат на землях Речі Посполитої. Чоловік, що зображений із посохом, теж був ректором академії, а згодом став Константинопольським патріархом, звали його Кирило Лукаріс. Поруч із ними із армілярною сферою зображений доктор медицини, математик та астроном Ян Лятош.
Випускниками академії були люди, які несли освіту далеко за межі Острога. Серед них найвідомішими були Петро Конашевич Сагайдачний, гетьман Війська Запорозького й меценат української освіти, Йов Борецький, що став митрополитом Київським та першим ректором Київської братської школи, Мелетій Смотрицький — автор першої слов’янської «Граматики»,виданий письменник та мовознавець. Видавничу справу у Києві розвинули Єлисей Плетенецький та Тарасій Земка.
В окремій вітрині відображена історія діяльності Острозької друкарні. Тут експонуються муляжі острозьких видань І. Федоровича та факсимільне видання знаменитої Острозької Біблії, що вийшла друком у 1581 році і на сьогодні є визнаним шедевром світового книгодрукування.
Давні приміщення друкарні та академії не збереглися. Однак працівники музею, на основі кількох побіжних згадок у джерелах та орієнтуючись на збережені до сьогодні будівлі навчальних закладів Литви та Польщі, змогли припустити, який вигляд могли мати приміщення Острозької академії на час її заснування. Модель є лише уявним, а не достовірним зображенням.
В Острозькій академії навчалися молоді люди різного походження. Але можливість бути студентом була лише у хлопців. Дівчата того часу могли отримати лише домашню освіту. Очевидно, що значну частину студентської братії становили вихідці з Острога, проте цілком вірогідно, що на навчання сюди прибували і молоді люди з інших міст.
На жаль, через брак джерел повністю відтворити навчальний процес в академії XVI століття немає можливості. Однак відомо, що острозькі студенти вивчали декілька мов (зокрема грецьку, латину та церковно-словянську), а також опановували «Сім вільних мистецтв». Це цикл дисциплін, який охоплював предмети «тривіуму» (граматика, риторика, діалектика) та «квадривіуму» (арифметика, геометрія, музика, астрономія) — типовий для європейських шкіл формат здобуття середньої освіти.
Розповісти про ці науки нам допомагає інтерактивна книга «Семи вільних мистецтв». Це серія гравюр Яна Саделера, нідерландського художника, що жив у XVI столітті, укладених у вигляді великоформатної книги, яку можна гортати, а детальніше роздивитися гравюри можна за допомогою технології доповненої реальності.
Ще з античних часів опанування семи вільних наук було необхідною підготовкою для заняття філософією. Ця дисципліна разом із богослів’ям та медициною була вершиною навчання. Опановували їх і студенти академії.
Про життя острозьких студентів під час екскурсії можна дізнатися не лише зі слів екскурсовода, але й завдяки відео, створеному спеціально для музею НаУОА фахівцями із ГО Town Image Studio.
Одним із найцінніших артефактів доби є оригінальне видання 11 тому «Історії католицької церкви» латинською мовою Цезаря Баронія. Цьогоріч цій книзі виповнюється 402 роки! Це 12-ти томна праця, яка задумувалась як відповідь протестантському руху і мала на меті довести історичну безперервність католицької церкви та обґрунтувати божественне походження інституту папства від апостола Петра. Острозькі ж книжники використовували її як джерело для підготовки полемічних творів та дискусії із католицькими опонентами.
Чи користувалися цією книгою студенти академії, ми не знаємо, але достеменно відомо, що вона перебувала у книгозбірні єзуїтського колегіуму, який був збудований в Острозі внучкою Василя-Костянтина Острозького Анною Алоїзою Ходкевич у 1624 році. Макет цього великого архітектурного комплексу також представлений в експозиції музею.
На завершення огляду експозиції про давню історію академії відвідувачі можуть потрапити до зали, що відтворює робочий кабінет першого ректора Острозької академії — Герасима Смотрицького. Вхід до нього обрамлює старовинний портал XVI–XVII століть, який свого часу прикрашав південний вхід до костелу Іоанна Хрестителя в м. Ізяславі. У просторі під порталом відвідувачі можуть побачити крізь скляне покриття підлоги фрагмент фундаменту, вік якого перевищує 250 років, а також інші археологічні знахідки XVI–XVII століть.
Герасим Данилович вважав, що жити необхідно скромно, навіть аскетично, і це відповідно відбилося на інтер’єрі його обителі. Центральне місце в кабінеті займає письмовий стіл. Робоче місце ректора було добре освітлене люстрою і двома свічками. Біля нього два крісла для аудієнцій. Студенти ж здавали іспити ректору, сидячи на дерев’яній лаві під стіною. Це не просто лава, а лава-скриня. Якщо підняти кришку, то відкривається місце, де можна було зберігати нехитрий ректорський скарб.
Поринути в епоху 16 століття допомагає велике панно із копією картини Лукаса Кранаха молодшого “Свята вечеря”. Митець зобразив сюжет святої вечері у дуже незвичний спосіб, адже апостолів навколо Ісуса відтворив у портретних образах лідерів та священиків протестантської церкви. Для нас ця картина цікава в першу чергу тим, що з її допомогою можемо уявити інтер’єр та людей 16 ст., тобто епохи академії. Ще одним цікавим нюансом є образ людини, яка подає вино. За припущеннями дослідників, художник тут зобразив самого себе. Склянка, яку він тримає у руці, ідентична тій, що є в першій вітрині нашої експозиції і була знайдена в Острозі під час розкопок. Дуже цікаве свідчення про спільний європейський побутовий простір.
На згадку про візит до цієї експозиції та нашого музею відвідувачі мають нагоду зробити пам’ятне фото у кріслі ректора.
Запрошуємо всіх охочих завітати до Музею історії Острозької академії, а для того, аби відвідати наш музейний комплекс дистанційно, запрошуємо скористатися віртуальним туром: https://ostr.com.ua/
До зустрічі в музеї НаУОА!