(до Дня Гідності та Свободи)
21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го. Студенти Національного університету «Острозька академія» були серед активних учасників цих подій, проявивши сміливість, солідарність і прагнення до змін. У річницю революцій ділимось свідченнями, фотографіями та відео з архіву Музею історії НаУОА.
ПОМАРАНЧЕВА РЕВОЛЮЦІЯ
Під час президентських виборів 2004-го року розпочалися акції протесту. За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві.
В Острозі акції протесту розпочалися на наступний день одразу після оголошення результатів виборів. 23 листопада о 9.00 студенти та викладачі не вийшли на заняття, а зібралися на території університету. На імпровізованій сцені, якою слугував сходовий майданчик старомонастирського корпусу кілька днів поспіль виголошувалися промови (від викладачів, ректора), звернення (особливо від учасників протестів, що були у Києві), організаційні повідомлення від координаційного штабу. О 12 годині вся академічна спільнота (студенти та викладачі) організовано вирушали до центральної площі міста, де долучилися до загальноміських акцій протесту.
23 листопада на Хрещатику було встановлено 400 наметів. Завдяки супутниковій трансляції з майдану Незалежності про події в Україні дізнався світ. Іноземних журналістів дивував масштаб народного виступу, який було спричинено не стільки результатами виборів, як незадоволенням громадян своїм становищем та уклад суспільного життя, що панував понад десятиліття. Значна частина студентів НаУОА вирушила до Києва уже в перший день. Оскільки чинна на той час влада всіляко намагалася перешкодити акціям протесту, доїхати до столиці було складно. Їхали малими групами часто попутним транспортом. Безпосередньо на майдані мітингувальники з ОА старалися триматися разом, мали свій намет, брали участь у акціях протесту. На Майдані в той час були студенти всіх факультетів та курсів, а також викладачі. Ті, хто залишився в Острозі координували штаб підтримки мітингарів, організували пункт збору допомоги (теплі речі, ковдри, продукти харчування). Ректорат університету долучився до підтримки студентів.
За даними соціологів, у подіях Помаранчевої революції взяли участь понад 6,6 млн громадян. Окрім стрічок, з інших атрибутів помаранчевого Майдану використовували помаранчеві прапори з логотипом партії «Наша Україна» у вигляді підкови зі знаком оклику й написом «Так», наліпки, плакати, а також елементи одягу помаранчевого кольору: накидки (дощовики), хустки, шарфи тощо.
Поширеними під час Помаранчевої революції гаслами стали «Разом нас багато, нас не подолати!», «Свободу не спинити», «Разом – сила!» та інші. Засобом боротьби з агітацією, яку здійснювали провладні масмедіа, були наліпки «Вони брешуть». Їх розробив член «Пори», на той момент студент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Антон Кушнір.
Після 12 днів Помаранчевої революції напруженість нарешті спала, політики розпочали обговорювати зміни у виборчому законі, зміщення центру влади від президента до парламенту й уряду, перегляд складу Центральної виборчої комісії. 8 грудня в результаті голосування Верховної Ради Україна перетворилася на парламентсько-президентську республіку. А 26 грудня внаслідок перевиборів новим президентом було обрано Віктора Ющенка.
РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ
21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції.
26 листопада 2013 – початок студентського попереджувального страйку. Ввечері відбулося об’єнання двох майданів – громадсько-студентського і політичного. Протестувальники з Європейської площі без партійної символіки та з великими прапорами України та ЄС перейшли на Майдан Незалежності.
В Острозі як в інших українських містах розпочалися демонстрації. Студенти НаУОА сформували комітет та координаційний штаб, долучилися до міського загону самооборони. Частина одразу вирушила до Києва, частина брала участь у протестних акціях у місті.
Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Стало зрозуміло, що країна рухається до авторитаризму, засадничі принципи якого відчуло на собі українське суспільство: зневага до прав людини, корупція, свавілля правоохоронних органів, репресії проти незгідних. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.
2-го грудня 2013 року в Острозі був створений громадський штаб «Національного опору». Метою діяльності штабу було організація поїздок в Київ, збір теплого одягу, коштів та продуктів харчування для відправки в Київ. Акції протесту відбувалися на площі Незалежності.
Протягом грудня – січня протести поступово переростають у гострі протистояння. В ніч з 25 на 26 січня майданівці беруть штурмом зайняту силовиками (переважно ВВ) будівлю Українського дому на Європейській площі в Києві.
В обласних центрах протестувальники захоплюють будівлі обласних рад. В низці областей відбуваються силові розгони протестів.
Найдраматичнішими були події 18–22 лютого, коли мирний протест переріс у криваве протистояння між силовиками та мітингувальниками. Саме в ці дні на вулицях Києва загинули десятки людей, яких згодом назвали Героями Небесної Сотні. Попри смертельну небезпеку, протестувальники не відступили, і їхня мужність стала переломним моментом у боротьбі за гідність та європейське майбутнє України.
В Острозі 19 лютого відбулася масова хода, що налічувала близько 1000 людей, окрім традиційних гасел Євромайдану, додалася «Острог, вставай!».
Революції змінили політичний ландшафт держави. Вони утвердили суб’єктність українського народу, його право визначати власне майбутнє та належність до європейської цивілізації. Події 2004 і 2013–2014 років стали каталізаторами глибоких трансформацій у державному управлінні, медіасфері, громадському секторі, а також важливим чинником консолідації суспільства перед зовнішніми загрозами.
Острозькі студенти не лише долучалися до протестних акцій у Києві та в місцевих осередках, але й демонстрували організованість, солідарність і здатність формувати суспільний дискурс. Їхня участь у ключових революційних подіях сучасної України засвідчує, що академічна спільнота Острога є важливою частиною національного демократичного руху.